17.07.2019 22:17
Без обмежень
56 views
Rating 0 | 0 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Соняхи

Розквітли соняхи… Ціле поле теплих сонць… 


Великі і круглі… і гарячо-радісні… 



Острови щастя навпроти пшениць,  



Сплах літа в чеканні осені. 



 



Засвітилися соняхи… тисячі яскравих світил… 



Жовтих і усміхнених… і по-справжньому рідних… 



Запалили безкінечністю небосхил 



На сторожі мріянь досхідних. 



 



І зігрілась душа… у обіймах сонячного щастя… 



Захотілось у соняшниках заховатися,  



Вкусити рідного літа причастя 



У жовтому морі пірнати-купатися. 



 



Бо це літо, як стиглий соняшник,  



Голова повертається за сонцем… 



Чи запалений тільки сірник – 



Мить і зникне назовсім. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше