Крила Кохання
Майже Сказка
В оці Хлопчини печаль,
Мрії усі — надаремно:
Змій триголовий, на жаль,
Дуже “маршрутка” непевна.
Змій — фанфарон, дурнозвін,
Розуму шепіт не чує,
Часто на ярмарку він
В атракціоні працює.
Все трин-трава джигуну,
Чхає на лагідне слово,
Голову рублять йому -
Враз відростає ізнову!
“Браво!” лунають слова,
Публика плеще і свище,
Кожна нова голова
За попередню дурніша.
Змій вже не “транспорт” -
“рахіт”,
Ради з “рахітом” немає,
Дике провалля Джигіт
Як же тепер подолає?
Хто споживає нарзан,
Силу велику відчує,
Хлопець, хоча не Тарзан,
Він дельтапланом керує!
“Щастя, співай, вигравай,
Швидше, мій планере,
швидше!
Дівчино, Хлопця приймай -
Він ста Драконів сильніше!”
