Заховаюсь у мушлі
шукатимеш, та не знайдеш.
Містечко́ві вітри обміняю
на што́рми і штилі.
Запитаю у моря:
ну як ти без мене живеш,
доки я там далеко
снігами і мряками кви́лю?
Бачиш, там угорі
акварелі рожевих тонів?
Стане місяць на мить
мовчазним неземним диригентом.
Краплі срібла виблискують,
а переливи вогнів
все летять і летять
понад пінним зеленим абсентом…
