09.08.2019 22:29
for all
24 views
rating 5 | 3 users
 © Владимир Нищимный

Все частіше думки не про осінь...

З осіннього...


Все частіше думки не про осінь

Що блукає в садах і гаях, 

Не про чисту безкрайнюю просинь, 

Не про вітер, що спить в кураях.


Все частіше я згадую море, 

Загадковий Мамаїв курган, 

Де, оглянувши далі, простори, 

День сіда у сріблястий туман.


І на згадку про себе лишає

Міріади запалених свіч, 

А назустріч йому поспішає

Закуйовджена хмарками ніч.


Вийде місяць неквапливо, чемно, 

Окунеться у хвилі Дніпра, 

І, як завше, старанно недремно

Таємниці земні назбира.


А загляне в мій сон крізь фіранку, 

Посміхнеться в своїй висоті, 

Оповідки до самого ранку

Шепотітиме у самоті...


Все частіше думки не про осінь, 

Що блукає в садах і гаях, 

А про чисту безмежную просинь, 

Що лишились у рідних краях...

Львів, 09.08.2019


Владимир Нищимный цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора