31.08.2019 00:05
for all
21 views
rating 5 | 1 users
 © Глория

Полотно

Коли свiтанок закотився крiзь вiкно, 

Весняний вечiр плавиться в туманi

I павутиння слiв самообману, 

Ногами тягнеться намацувати дно.


Простих шляхiв не обираємо давно…

Волає розум: «Зупинись, не треба!..»

Неначе наркотичною потреба, 

Твоїх обiймiв - конопляне полотно.



Глория цікавиться


Публікації: Глория

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора