Онук сьогодні малював...
Пів банки фарби спорожніло,
Допоки хвильку задрімав,
У спальні все позеленіло.
Прокинувсь, з жахом угледів
Свого малого Чебурашку,
Скажу відверто: не зрадів –
Як цю відмити замарашку?
Дитячий одяг зразу – в льох!
І три години до безтями
Обої клеїли утрьох,
Бо й кіт мурмузився між нами...
І як тут вірити, що Бог
Онука дав для втіхи...
Чомусь здається, що нам вдвох
Задасть ще бабця на горіхи...
Львів, 04.09.2019
