19.09.2019 22:59
для всіх
87
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

Осінні роздуми

Закутавшись у пальта і плащі, 

Бажаючи хоч крапельку зігрітись, 

Яскраві парасольки на дощі

Посеред осені нас змушують зустрітись.


Бо дощ… самотність… мить меланхолії…

Чай з імбирем…зів’яла свіжість днів…

Солодке тістечко з вітрини бакалії

Солодить гіркоту даремних снів.


У час осінньої відвертості з собою, 

На роздоріжжі сірої буденності і мрій

Тебе, мій ворогу, запрошую до бою, 

А ти мені відмовити не смій.


Коли дуель, із зброї дощ стікає, 

В болоті ноги, ворог, як туман, 

Як добре, коли спину захищає, 

Той, що не зробить в спині нових ран.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!