16.11.2019 12:43
для всіх
173
    
  3 | 3  
 © Карпюк Оксана

День...Я

ДЕНЬ ...Я


Пишу листи, складаю у шухляду...

Пишу листи у вирій власних мрій...

Із присмаком гіркого шоколаду, 

Із поглядом напівприкитих вій


Крізь пальці на ілюзію "збулося", 

На долю, що сама собі сплела

Промінчками в спутаннім волоссі, 

Нитками із осіннього тепла...


Цей світ мені подарувала осінь, 

Примхливо-дратівливий листопад...

Цей день - він особливий досі...

Гіркий еспрессо й чорний шоколад.


Як кожен ранок, прокидаюсь з лінню, 

З зорею зустрічаю власний рік...

А поруч - син, дарунок мій безцінний, 

Маленький лицар, справжній чоловік!


Це не ілюзія, що щось-таки збулося!

Бо щастя я вже знаю на ім`я...

У сіроокому, білявому волоссі, 

У ямочках його збулася Я!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2019 17:54  Серго Сокольник => © 

Жіночно, Оксано...) В останньому катрені трохи розмір останнього рядка "випадає"... Гляньте, порахуйте, там все дуже легко виправляється, я не підказуватиму, самі все побачите)

 16.11.2019 14:02  Каранда Галина => © 

Син, кава, шоколад - що ще треба для щастя!?)

Хай все збувається!)

Хороший вірш.

 16.11.2019 13:00  Савчук Віталій Волод... => © 

теплі рядочки, дякую!