Я теж народився
Я теж народився, я теж маю право
на крихітну мрію свою.
А мама мене,
як і вас, колисала,
співала тихеньке «люблю».
Можливо, те сонце
мене любить менше,
ніж тих, хто п’є солод і мед.
Так хочу сидіти коли-небудь вперше
у просторі бібліотек,
і бути потрібним,
і бути вагомим,
та зватись не «нуль»,
хоч «один»;
не бігти з торба́ми
в юрбі на пероні,
не рвати свободи у хвиль…
Я теж народився таки недаремно.
Мій Боже, скажи,
це не жарт?
На глобусі страшно, на глобусі темно.
Де місце моє серед карт?
