21.11.2019 00:53
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 6 users
 © Світлана Орловська

Я теж народився

Я теж народився, я теж маю право

на крихітну мрію свою.

А мама мене, 

як і вас, колисала, 

співала тихеньке «люблю».

Можливо, те сонце

мене любить менше, 

ніж тих, хто п’є солод і мед.

Так хочу сидіти коли-небудь вперше

у просторі бібліотек, 

і бути потрібним, 

і бути вагомим, 

та зватись не «нуль», 

хоч «один»;

не бігти з торба́ми

в юрбі на пероні, 

не рвати свободи у хвиль…

Я теж народився таки недаремно.

Мій Боже, скажи, 

це не жарт?

На глобусі страшно, на глобусі темно.

Де місце моє серед карт?




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.12.2019 16:13  © ... => ВІКТОР НАСИПАНИЙ 

Дякую) 

 21.11.2019 19:56  ВІКТОР НАСИПАНИЙ => © 

гарний віршик вийшов. хороший. світлий. 

 21.11.2019 09:33  Тетяна Ільніцька => © 

Світланко, зворушили! Відчувся неспокій маленької людини, тотально загубленої на цій великій планеті. 

 21.11.2019 05:40  Костенюк => © 

Мене зворушило. Як у Тараса:
Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела? 

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше