Нечема
Жарт
Буря ревіла,
наче Годзила,
Мчала кущами, деревами,
Зайчика з морквою
грубо торохнула,
Тицьнула в стежечку бровами.
Курка і Качка
добре все бачать,
Кажуть: “Ото хуліганство!,
Хоч Поросятко
зовсім малятко,
Виросте, буде — Кабанство!” -
“Сам не бажаю,
але поспішаю,
Заєць не втратить “корону!”,
Хай маше ногами,
мені ж пирогами
Пахне із дому
тітки Ворони!”
“Ой, Поросятко,
ой, Кабанятко,
Слово розумне не чує,
Брак виховання —
справжнє страждання.
Їжа всю чемність руйнує!”