29.06.2011 15:25

-

593

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Десь над водою

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Десь над водою дрімало літо, 

Сни його ніжні в травах розлито. 

Сни ті розлиті пахли квітками, 

В мріях злітали в небо зірками. 

З темного неба зоріли в воду, 

Мов милувались на свою вроду. 

В снах тепле літо тихо зітхало, 

Зорі у хвилях все колихало. 

Зблиснула злотом річка багата, 

Дико п‘янили чебрець і м‘ята… 

Чебрець і м‘ята в коси сховались, 

Уста дівочі медом озвались. 

Тихо пірнули пальці в долоні, 

Серце шалене стукало в скроні. 

Зоряну казку сни шепотіли. 

Крила кохання в небо летіли. 

В небо злетіли, з літом заснули, 

Ясний, як зорі, спогад вернули. 

Спогад блукає між самотою, 

Літо дрімає десь над водою…