Бродили сни стежками долі,
На згадку сонних мрій шукали
І ненароком заблукали
В розквітлій на ніч матіолі.
Ото ще!
Мій ясний місяцю-гультяю,
Ти виглядай з-за хмар потроху,
Світи, щоб сни знайшли дорогу,
А то без них не задрімаю
До ранку.
Скотився місяць на край неба
І срібла вниз сипнув з долоні,
Замерехтіли квіти сонні,
Згадали сни, куди їм треба!
Нарешті…
Рожево-срібними стежками
З горнятком кави поспішали,
Коктейль з кошмарів намішали
Й порозливали між думками.
Добраніч!
Та враз розтанули примари,
А сни вплели між вії літо…
В віночку з матіоли цвіту
Гойдався місяць коло хмари
Казково.
