25.12.2019 21:32
Без обмежень
44 views
Rating 5 | 2 users
 © Самотній Кіт

Сумне до дня народження Шевченка

Країна мрій. Моя країна.  

Чи ти вже є? Чи є в тобі?  

Лиш повоєнная руїна,  

Та очі матері в журбі. 

До сходу сонця ще далеко,  

І скільки голос накував 

Зозулі нам? Та й щось лелека 

Уже сто літ не прилітав. 

Давно, запряжений волами,  

Плуг не вгризався у лани. 

Не молочай, життя степами 

Коса рубає сатани. 

Збіднілі села. Зубожілі 

Міста безлюднії стоять. 

Тополі в лузі, білі-білі 

Від пуху, з вітром гомонять. 

І порожньо в повітрі, в душах,  

Не видно сонця із-за хмар. 

І на коліна впасти мушу 

Під Каневом, де спить Кобзар. 

Бо ти вже знав, що так і буде 

З прийдешнім цим за много літ: 

Зневіряться і згаснуть люди. 

Не прочитавши заповіт. 

Оплутана в тенета з мани 

Країна, наче нежива. 

Пророче -"лихо мені з вами" 

Впаде на спалені жнива. 

І рік від року не подяку,  

Прокльони шлемо Кобзарю. 

І зрада, нових днів ознака,  

Сльозами падає в ріллю. 

І де той промінець надії,  

Що нам заповідав Тарас? 

Він ще десь є? І ще жевріє? 

Хоть в наших дітях, як не в нас? 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.12.2019 08:04  © ... => Наталія Бугаре 

дякую. з святами вас!

 25.12.2019 23:42  Наталія Бугаре => © 

Гірко, боляче, чесно. Гарна робота. 

 25.12.2019 22:48  Панін Олександр Мико... => © 

Сильно, влучно, поетично. 

Публікації автора Самотній Кіт

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше