П о в і я...
Субота зранку не задалась.
Автобус втік уже останній.
Дощ лився так, що всім здавалось,
Дорога миється у бані.
Знайшов прихисток на зупинці.
Намок... До біса парасольку.
Дівча в промоченій кофтинці..
Два каблучки танцюють польку.
Стаканчик паперовий кави,
На недопалку слід помади.
Волосся, кольору заграви,
В прозорих краплях дощопаду.
І, з під короткої спідниці,
Дрижать від холоду коліна,
В очах неначе блискавиця,
На сумці — стрічка. Жовто-синя...
Димок над кавою завився,
Теплом в вечірнє небо скрався.
Робочий день мій закінчився,
А в неї — тільки розпочався.
Косив на неї я очима..
Я не «клієнт», та все ж цікаво.
Вона ж нервово так курила..
В долонях гріла свою каву.
Неоном дощ засяяв рясно,
І іномарка зупинилась.
Гримить музон з салону класний,
І скло на дверях опустилось.
Рябий молодик на підпитку
Свій палець як пiстоль наводить:
- Почем миньет сегодня, детка?
А то нас водка не заводит.
Ну что сидишь? Давай в машину
(вот сволочная проститутка)
Два неженатые "музчины"
Желают секса, на минутку.
Вона піднялася, як пава,
Зробила в напрямку машини
Два кроки, змах кидок стакана.
І кава вже стікає з шини...
Юнак кричить несамовито,
Лице закривши рукавами.
Вона ж кричить йому сердито:
- Москальське чмо, бидлота, хами…
Валіть в Москву до «проституток»
Мене ваш «русский» геть не гріє.
Ти щось хлопчино переплутав:
Я українка!!! Я — повія!!!
Машина різко газонула,
І щезла за дощу стіною..
Волоссям дівчина мотнула..
І краплі віялом над мною..
І каблучки зацокотіли,
Уздовж асфальту, як по річці.
Її долоні ніжно гріли
Блакитно-жовту мокру стрічку.
І я на дні старої сумки,
Знайшов свою, туди запхану.
Давно чогось не брав у руки.
Жовто-блакитну (ще з "Майдану")
Подихом пальці розігрівши,
Спішу на ремінь пов`язати..
Жовто-блакитну м`яту стрічку.
Рішивши твердо — не знімати!