Не закривай...

Прошу, молю тебе － не закривай

Моїх очей від усмішок їх світлих, 

Від поглядів, у котрих небокрай

Так трепетно й назавжди оселився...

Не закривай, прошу тебе, молю...

Моїх очей від їхньої любові, 

Від ніжності, що в голосі ловлю

У радості, дарованій тобою...

Не закривай, невтомно я прошу...

Моїх очей від милування ними, 

Коли радіють та коли сумні, 

Й коли так солодко, мов янголи, заснули...

Не закривай...

Залиш мені можливість їх захищати 

Від негоди і дощу, 

Теплом у ліжку ковдру заправляти, 

І бути поряд. Господи, прошу!

Не закривай... 

Хвилини швидко плинуть, 

Змагаючись із зморшками очей,  

Дорослими стають маленькі мої діти, 

Дозволь, прошу, намилуватись ними досхочу...

м.Київ, 04.01.2019 р.