04.02.2020 22:08
для всіх
140
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Терпка Стояла...

Терпка Стояла...

Етюд - нонсенс


Терпка стояла, наче муст,

Красуня у ночі,

Мовчала, а ні пари з вуст,

І ти також мовчи!


Ні золота не треба їй,

Ні самоцвітів теж,

Нехай вони, неначе кров,

Розмай строкатих коругов,

Зелені, сині - все без меж

В прозорості німій!


Веде, заманює вона

У темряву-золу,

Чаклує, манить,

як мара,

Тріпоче на вітру.


Іди за нею, час гряде,

не хочеш,

то не йди -

Але тоді

ніколи знов,

Не мрій її знайти!


І неважливо:

підеш ти,

чи, може,

дременеш -


Від долі

не втечеш!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2020 08:23  Тетяна Белімова => © 

Вибір є завжди і в кожного. Гарно красуню описали, бо врода -- це не лише щось осяжне й видиме, а й щось глибоко таємниче, магічне ❤️

 04.02.2020 22:44  Світлана Рачинська => © 

Чудово, пане Олександре! Гарно Ви про долю...