Стояла спека
Безвітря, штиль. Далеко «за»
Сягала спека.
Хоч грім гримів, гула гроза,
Та десь далеко.
Дощі обходили цей край,
Ігнорували.
Сідало сонце поза гай –
І знов криваво.
Хоч би краплину, хоч би дві –
На ствердлі груди.
Скликав у храм басистий дзвін,
Молились люди.
Суха, знекровлена трава
Просила пити.
Та нині крапля дощова –
У дефіциті.
м.Львів, червень 2018
