06.02.2020 15:44

для всіх

179

1 | 2

 © Ворощак Володимир Орестович

Дівчина з ароматом кави

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Ти мій кофеїн

І я тобою хворію.

Тобою насолоджуюсь

І відразу млію.

Млію за тобою, 

Ти для мене найкраща, 

Та коли без тебе, 

То душа моя пропаща.

Я хочу із тобою

За́вжди радіти, 

І якщо ти хвороба –

Тоді тобою хворіти.

Якщо ти наркотик –

Я хочу нової дози, 

Бо розлука між нами

Мій мозок виносить.

Ти мій адреналін, 

Ти надаєш мені сили.

Та тільки без тебе

Рвуться мої вітрила.

І не знаю тоді я

Куди несе мене вітер, 

Так далеко від тебе, 

Так, немов на Юпітер.

Та хоч як не старався б, 

Я не можу там жити, 

Я лиш хочу з тобою

Жити й радіти.

Хочу цілувати твої́

Губи з ароматом кави, 

І у інший світ

Не шукать переправи.

А залишитись в твоє́му

І закритись замко́м, 

В світі, де лише солод

Й чорна кава з молоком.

Мене п’янить твій світ

І я тобою хмелію.

Я у цій аурі всього

Свої чакри відкрию.

Ніжний аромат кави

На твоїх губах, 

Я поцілую й продовжу

В тобі солодкий свій шлях.

м. Тернопіль, 19.04.2016