Міцніша за крицю
міцніша за крицю
світу прозорість –
світу про зорі
світлом крізь пори
збадьорся!
освятиться горе
світанням розсіється морок…
розсіється все
в ажурності повні –
у Всесвіті зорі
в тілах атоми й пори
радіймо!
ні свята, ні горя
пересипані порохом долі…
просипається порох
долями в святі та горі
світають у мороці зорі
атом ущільнює пори
звеселися!
ти ж бо прозорий
нині, небого, тобі все одно...
