Відкрий очі
відкрий очі
твоя молитва – в камінні
у хвилях моря
у дзвінкій блакиті неба
гаптує ігристим сміхом
пусті балачки перехожих…
звільни молитву від уявного
залиш одну тільки яву –
я в тобі
ти в мені
ми одне в одному
одним однісіньким я…
уяву про тебе
долаю явою твого я:
є лише твоя любов, кохана
до мене одного
на котру не вагаючись
обмінюю увесь свій світ…
сповнена веселками та сміхом
блукаєш мною навмання
пальцями і поглядом
хвилями радощів і мрій:
віднині ти просто мандрівка
у яві безбережного дня…
милуюся тобою
зором зизоокого неба
оздоблюю коштовностями барв
пишу промінням на чолі і плечах
завмираю сам не в собі
під кожним твоїм кроком…
чуттям у чутті
думкою у думці
кам’янію тобою в тобі
й урухомлююся лише увагою
в мить коли пожаданням
твориш хліб мого тіла…
безплотною примарою
в мирі зграйного я
не ловлю вже вітер
марнотою марнот –
ні, снами на дні твоїх очей
коюся снагою забуття…