08.02.2020 15:43
для всіх
136
    
  1 | 1  
 © Ворощак Володимир Орестович

Незавершена книга

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Ми стали прості перехожі.

І карти на масті не ложим.

З тобою ми ніби похожі, 

Та разом бути не можем.

 

Бо там де мої теореми

Існують твої аксіоми.

І де я герой Жуля Верна, 

Там ти моя Кінга "Нона".

 

Ми в судження інших зариті.

Себе ми від правди ховаєм.

І хоч двері кохання відкриті, 

Ми їх на замок закриваєм.

 

Від реальності немає схову.

Від смутку нема інгалятора.

І що б не сказав я, то знову

Виходить чергова метафора.

 

У нас незавершена книга.

І сторінки лишились незаймані.

Ми з тобою, як Київ і Рига, 

Та між нами шляхи переламані.

 

Колись ми допишем цю книгу, 

можливо, 

І дещо візьмемо у лапки.

Та будем тримати інтригу

У ній до останньої крапки.



с. Бурдяківці, 27.07.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!