16.02.2020 11:15
18+
100
    
  1 | 1  
 © Ворощак Володимир Орестович

Для Mery

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Знаєш, Mery, усе це складно

І спростити щось – неможливо.

Ми поводимось так безладно, 

Але, мабуть, уже й неважливо.

 

Були в кожного свої плани, 

Ми грішні як Єва з Адамом.

Не дісталися ми до Нірвани

І хлам залишається хламом.

 

Я не знаю навіщо це пишу...

Мабу́ть, хотів щось сказати.

Та напевно, все так і залишу, 

Бо не маю вже що додати.

 

Бути разом – нестримна мука.

Хоч могли ми, мабу́ть. А по́ки

Сіли в потяг у місті Розлука

І поїхали в різні боки.



м. Борщів, 17.05.2018

Ворощак Володимир Орестович цікавиться

  • Ворощак Володимир ОрестовичМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • На каву Автору
  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Ворощак Володимир Орестович за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними під кнопкою з філіжанкою реквізитами

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.09.2020 22:30  Окреманаталіа => © 

Ви дуже гарно пишете. Дякую за ваші думки

 16.02.2020 11:16  Панін Олександр Мико... => © 

Сумно, хоча дуже лірично.