14.03.2020 16:00
for all
17 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Надія

Бо що таке надія? Хто знає?

До кого вона приходить частіше?

До того, хто її не чекає, 

Та терпіти не може вже більше…


Комусь променем першим засвітить

Після чорної і безсонної ночі…

Чи дитячим сміхом засліпить

Для самотнього сухі очі.


Крізь асфальт, маленька, проб’ється, 

Коли зросять її щирі сльзи, 

Журавлем у гніздо повернеться, 

Переживши сніги і морози.


Як донизу опустяться руки, 

І не сила їх вгору підняти, 

Прокладе невідомі маршрути, 

Йди, не бійся – не варто чекати.


Бо коли замикаються двері, 

Вже надія будує нові.

Починається нова із серій

Серіалу, в якому ми живі.


Бо скільки вартує надія?

Усе!!! Бо приходить, як втратив.

Хто ж тоді сказати посміє, 

Що з надією він не багатий?!


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора