з рубрики / циклу «Присмак ліричності»
Надати словам би зміст,
та все рівно полетять на вітер,
написати між нами міст,
та знов не знайду потрібних літер.
Подарувати очима дощ,
чи проміння весняне устами,
та марні намагання бо що ж,
не потрапляю у настрою твого гамми.
Мені б знайти до серця ключі,
та цвяхами воно навік забите,
та не позбутися мені чуттів,
не будем ми з тобою квити.
І знову спогадом живу одним,
шукаю погляд твій немов востаннє,
надав би змісту я словам своїм,
та ти лиш нерозділене кохання
