17.04.2020 17:31
for all
16 views
rating 5 | 1 users
 © Вікторія Івченко

Скажений вітер, священна тиша...

Скажений вітер, священна тиша...

Скажений вітер, священна тиша... 

І - обриси дерев у вишині. 

Півсвіту затягло. У сірім небі 

Поволі плине дивний Сонце-лев. 

Горять ліси - планету їсть пожежа,  

А Судний День наблизився ще трохи... 

У сірім небі - пасмами - тривога,  

Бо то - війна... Безумство "у законі". 

То - люди подуріли: за-блу-ка-ли... 

На плечах - СТРАХ. Бо вірять - в Сатану. 

*** 

Пиши, як чується... Не слухайся "підказок"... 

Рюкзак важкий у тебе за плечима. 

Візьми в дорогу тільки необхідне! 

Терплячим будь, не пропускай нічого... 

ІДИ Й ДИВИСЬ, як потерпає СВІТ. 


Вікторія Івченко цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Вікторія Івченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.04.2020 19:38  Борис Костинський => © 

А Сатана регоче і скаче від насолоди! Його перемога зараз безумовна!
В тему: https://probapera.org/publication/13/53317/kara.html