Скажений вітер, священна тиша...
Скажений вітер, священна тиша...
І - обриси дерев у вишині.
Півсвіту затягло. У сірім небі
Поволі плине дивний Сонце-лев.
Горять ліси - планету їсть пожежа,
А Судний День наблизився ще трохи...
У сірім небі - пасмами - тривога,
Бо то - війна... Безумство "у законі".
То - люди подуріли: за-блу-ка-ли...
На плечах - СТРАХ. Бо вірять - в Сатану.
***
Пиши, як чується... Не слухайся "підказок"...
Рюкзак важкий у тебе за плечима.
Візьми в дорогу тільки необхідне!
Терплячим будь, не пропускай нічого...
ІДИ Й ДИВИСЬ, як потерпає СВІТ.
