29.06.2013 18:46
18+
275
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

У палаті неонатолога

У палаті неонатолога

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

У Вінниці тут річка є – близенько.

На берегах – суцвіття споришу.

Ти тільки.. Тільки виживи, маленька.

Я все тобі докладно розкажу.


У нас росте садок – не видно з вікон.

Там вишні є, і теж цвіте спориш…

От ти, манюній, станеш чоловіком.

Людей врятуєш. Діток захистиш.


У тебе несміливо б’ється серце,

І дихаєш ти поки що не сам…

Ти лиш на маму, сонечко, не сердься.

Вона вже честь складає небесам.


Я розкажу вам про дерева вищі,

Зимовий вітер, квіти весняні…

Ви тільки виростайте поскоріше!

Живіть, живіть! І дихайте. Самі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.11.2020 18:52  Олеся => © 

до сліз...дуже гарно

 02.07.2013 16:53  Недрукована => © 

Постійно відволікалась на картинку. Серйозний вірш.

 01.07.2013 00:02  Марієчка Коваль 

клас.... що тут сказати... хоч і роздирають мене протиріччя дивлячись на фото, але після таких слів вилітає те з голови.

 30.06.2013 23:39  Ірина Лівобережна 

Наче й гарно... але не по собі... Життя і смерть - поряд... Такі ДОРОСЛІ у вас твори...

 30.06.2013 01:19  Наталка Янушевич => © 

Гарно! Може, доречніше в останньому катрені однину вжити? Не хочете? А то плутає трохи.

 29.06.2013 18:09  Каранда Галина 

ще й картинка така...

 29.06.2013 18:07  Каранда Галина => © 

о Боже.... Олечко, вірш - неймовірний... ЗВІДКИ в тебе такі теми???!