17.05.2020 20:56
18+
20 views
rating 5 | 2 users
 © Серго Сокольник

Карантинне кохання

Карантинне кохання

Ллється розмірено світла небесна блакить

Снів весняних, що, мандруючи в просторі й часі

Світу прочанами сутність свою прихилить, 

Прихисток знайдуть зі звіданим іменем Щастя, 

Попри припони морової язви чуми, 

Що зупинила гінця від Джульєтти Ромео, 

Нас поєднали в раю позачасному. Ми

Світообмежено тілопоєднані є... О

Світ відчуттів!.. Ніжних дотиків тіла весня-

ного, до ніг укладаючи знічене тіло, 

Що догорить у жертовнім арійськім вогня-

нім мироочищенні, де ми допалахкотіли, 

Як відлетілі в осінні зірниці птахи, 

Що повернулися світооновленням часу

Чумного стилю, де тільки відлюднена хіть

Нам надсилає надію на втрачене щастя...


Серго Сокольник цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.05.2020 22:27  © ... => Савчук Віталій Володимирович 

Істинно, Віталію))) Чим людина і живе... 

 18.05.2020 13:50  Савчук Віталій Волод... => © 

Кохання - то все! )