Депортація

з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу,
що відзначається 18 травня.

Багатий травень на трагічні дати

Людей, невинно гнаних на вівтар.

Тож маємо в жалобі пам’ятати

Жахіття депортації татар.

Народом зватись кожен мав відвагу,

Хоч муки мусив на шляху знести

В Узбекистан і табори ГУЛАГу,

В товарняках без їжі та води.

Кого ж не встигли вивезти, наразі

В юрбу зігнали, грішних без гріхів,

І затопили в морі на баркасі,

Хто виплив, достріляли з берегів.

З тих пір минуло небагато часу,

Та до уваги ті слова беріть,

Що заплелися в московитську фразу

У злій браваді «Можем павтаріть».

Повтори є, бо ворог мав нагоду

В Криму розперезатись, як колись

До жертв кримськотатарського народу

Окупаційні жертви додались.

І край увесь наш бачити в руїні

Вже зайди марять у екстазі зла,

Та крах їх скоро. Слава Україні!

Її народу мужньому хвала!

Візьміть участь в обговоренні

Дякую, пані Тетяно, за цей правдивий, дуже талановито написаний вірш.

Аплодую стоячи, пані Тетяно! Але не можу не зауважити той факт, що до справжньої трагедії кримчаків, котрі на сьогодні є чи не найбільш лояльною до українців нацією, в Україні абсолютно байдуже ставлення з боку мільйонів пересічних українців. Навіть те, що на Ваш чудовий, сповнений щирого болю, вірш ніхто, окрім мене, досі не відгукнувся, красномовно свідчить про страшний негаразд у менталітеті сучасної української нації! Народ, котрий суцільно зайнятий суто матеріальним, і котрий повністю нехтує такими центральними духовними речами, як ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ та НЕНАВИСТЬ ДО ІСТОРИЧНИХ ВОРОГІВ, приречений на те, що, рано чи пізно, його спіткає доля кримсько-татарського народу - втрата державності та шансу на достойне місце в світовій історії!

До теми...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ