22.05.2020 01:07
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Тетяна Амеліна

Усміхнена

Крокувала долею усміхнена,

Слідами ніжно устилаючи стежки,

Осяйним чистим поглядом наділена,

Лишала після себе мережкИ.

Долала гори і хребти, не нарікаючи,

Місцями перестрибуючи бруд,

На схилах зупинялась, споглядаючи,

Який надалі видасться маршрут.

І з усмішкою крокувала далі!

Осяйним поглядом рівняючи яри,

Долаючи нові горизонталі,

Уваги не звертала на бугри.

Усміхнена усе перемагала...

Ні, не перемагала - так жила!

Западини на крилах пролітала

Коли ногами більше не могла.

Й здалавши гідно шлях своєї долі,

Усміхнено поглянула назад...

Й побачивши осяяні роздоллі,

Зітхнувши втомлено, пірнула в сонцепад.



м. Київ, 20.05.2020 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.05.2020 19:19  Надія Крайнюк => © 

Дякую за оптимістичний вірш. Гарно написаний технічно.
Тільки не зрозуміла, в якому значенні використано слово "холм".