25.05.2020 16:03
для всіх
94
    
  1 | 1  
 © Маріанна

Вікна неба

Між деревами-золотом вікна блакиті неба, 

Поміж листом, що сяє іще на верхівках останнім вогнем, 

Загорається мрія і кличе вона до себе

Криком птаха, який вже зібрався у вирії, з нами то щем.

Промінь сонця ховається поміж гіллястих понурих і ще потаємних дерев, 

Відшукати між гіллям все важче його посеред мокрої мли

Поміж шурхотом листя ховається тихий і може загублений лев.

Чи то вже скоро зима? Чи прийде ще весна? І коли?

Тільки те ніжне ласкаве тепло не сховало ще спогади між безнадій, 

Там надії весняні цвііли, що забути їх марно, не вийде ніяк, 

І не можна чекати щоденно, щоночі осінього вечора мли.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2020 18:50  Каранда Галина => © 

Про загубленого лева вразила фраза.
Незвичний стиль від вас. Аж поверталася подивитися, чи точно ви в авторах. Звикла вже до вашої лаконічності, а тут так розлого.
Не чекайте імли!хай живуть надії!)