08.06.2020 18:52
for all
95 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Я думаю, значить я існую

Моя суть питає в мене: - "хто ти?"

І світлини падають як листя

Із розмитим фокусом облич,

Марнословом покривають брук.


Я не я, думки - козячий послід

На вершинах мокрих, чи спітнілих гір.

Так чомусь у світі повелося,

Що основу вкопують у землю,

А бажання кидають у небо.

Десь між правдою і фентезі - темниця,

З вікнами від полу до повали

Там від щастя помирають ластівкИ

Під шалені оплески родини.


Суть моя мені поставить неуд.

Не повірить іскрі у очах.

Знов на осінь.

Знимки на "грін-карту".

І питання у Посольстві - хто ти є?

Публікації: Пі - Падіння Деградація Занепад

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Дописи відсутні!