Обов`язок
Свинцеве небо, таке важке.
По ньому звуки сповзають з болем,
І падають, дощем чи словом
На втомниле, підставлене плече.
Свинець, як захист, як броня.
Хтось просто впаде на коліна.
Когось роздавить власне віра.
А я тримаю небеса.
У сутінок питаю час.
То не зневага чи образа,
То не прокляття. Може втома.
Обов`язок і більш нічого.