Сім`я... Вечеря...
Вільний вірш
Cім`я, Вечеря...
Присмерк,
немов у печері,
Ніч сумна,
За вікном летить...
Чорна Труна!
Ось, вже у кімнаті
Вона!
З труни піднявся
Чорний Скелет.
Кожний кіготь,
немов Стилет.
Cім`я,
уся, як один,
повстала на бій.
Тримайся,
любитель кривавих
оргій!
Битва тривала
до ранку,
Закінчилась на рожевому
Світанку.
Люди Скелета на підлогу
стягли,
Потвору, нарешті,
перемогли.
Ранок знищив
усі черепки,
Щезла труна
і кістки...
Довго ця ніч
тягнулась,
"Приду іще! -
почулось...
Новий вечір - бій новий,
Бьються люди, не шкодують
сили,
Розкидали кістяк
по кісточці,
по одній,
Знову потвору спинили -
Знову все щезло...
Чудовисько втретє прийшло -
Кості зламали навпіл -
Щось застогнало,
щось загуло...
У тому зловісному гулі
Голос почули:
"Кості зламати навпіл
ви здогадались.
щастя це ваше
до вас підкралось.
А то б знищив я вас
усіх", -
Прохарчав
сумний
Сміх".
