20.09.2020 14:32
для всіх
275
    
  3 | 3  
 © Сабіна Київська

Україна

Україна

з рубрики / циклу «Вірші мого часу/Стихи моего времени»

Ще зовсім юна, така тендітна,

А вже пройшла тернистий шлях,

Україна самоцвітна,

Блукаючи, ідеш на каблуках.

Така знедолена, красива,

В чом скажи безсмертна сила?

В твоїх думках, руках чи слові?

Із вуст лунає українська мова.

*****

Білосніжні рученята –

Простягаєш в кайдани кату,

Вінок на землю упаде,

І личенько сумне, бліде,

Впадеш рідненька на коліна,

Востаннє лине,

Мова солов’їна,

Моя славна Україна,

Дніпро в крові, земля в руїнах,

Протягнеш руки в небеса,

Уже розплетене волосся,

Кричить молитва в кожнім слові,

Боже, гинуть чорноброві,

Яка гірка на смак свобода,

Змарніла назавжди українська врода….

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2020 19:20  Анатолій Костенюк => © 

Зворушливо. Але, як геніально зазав Павло Тичина:

"Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла."))

 20.09.2020 15:12  Ем Скитаній => © 

...з любов"ю до України...почуття б"ють аж за край!..тому, певне, і вірш сумбурний...але з огляду на те, що витворяє зараз влада з державою... - вірш Ваш мені прозвучав як відчай...