22.09.2020 15:09
© Ворощак Володимир Орестович
Stop-time
з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»
Збий мене потягом тепла.
Утопи в озері надій.
Відвези на авто зі скла.
Переправ літаком до мрій.
Білими пальцями добра,
Тихими нотами навій,
Що буде та щаслива пора
Без недоздійснених мрій.
Це звучить так немов гра
У якій нема правил і дій.
Та поки́ ти читаєш слова,
Будеш ти моєю – я твій.
Спинити не зможемо час.
Сказав хтось, але ти не вір.
Допоки звучить іще вальс,
Наш танець – це часу прибій.
***
Крок. Другий. Вперед і назад.
Ми спалюєм ночі останній бій.
Вдих-видих... І час уже наш.
Ти поглядом сво́їм цілуєш мій.
Міняємо полюс, магнітні поля.
Пісочний годинник зупинить свій хід
І компас не вказує правильний шлях.
Ми ставим секунди усі на репіт.
І нехай зачекають в заторах
Закони природи. Хай топиться лід.
Під жовті сигнали на світлофорах
Нехай зачекає навколо нас світ.
м. Борщів, 03.10.2018