18.07.2011 13:03
© Андрій Гагін
Липнева спека з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»
Липневої спеки постійно
Стискають сильніше обійми.
Ні вітру, хмаринок - хоч трішки.
Лиш сонця привітна усмішка.
Сховався у затінку клена -
Великий, розлогий, зелений.
Та спека і там лоскотала,
Хоч сонця за листям не стало.
Піти б у цю мить до криниці
Напитися з неї водиці.
Ковтками вбираючи силу,
Від спраги аби воскресила.
Але не можливо, і звісно -
Сховався, стою серед міста.
Липневої спеки постійно
Стискають щосили обійми.
БЦДСС, 14.07.2011
Зі збірки: «Промені сонця. Літо»
1. Гербарій літа / 10.08.2010
2. Куди подівся цвіт кульбаби… / 02.07.2011
3. Липовий цвіт / 04.07.2011
4. Літній дощ / 14.07.2011
5. Липнева спека / 18.07.2011
6. Втонув у травах і заплющив очі... / 21.07.2011
7. Втопилася ніч у росі / 01.08.2011
8. Дощ і літо / 11.08.2011
9. Маковий цвіт / 14.06.2012
10. Вірш про природу - Шовковиця і шпаки | Андрій Гагін / 14.06.2012
11. Співуча розмова гаїв | Андрій Гагін / 21.06.2012
12. Дзвіночки / 30.06.2012
13. Пшениця, одягнена в бронзові шати… / 02.07.2012
14. В гречаному цвіті / 02.07.2012
15. Прогулянка / 22.07.2012
16. Миттєве натхнення / Вірш | Андрій Гагін / 27.11.2014
17. Ячмінне поле / Вірш | Андрій Гагін / 27.11.2014
18. Квітка папороті / 07.07.2015
Андрій Гагін цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням