19.07.2011 00:35
© Тетяна Чорновіл
Липневий світанок
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Сполохала нічка
Розбризкану в небі заграву –
Звелася сердито
І в пелену зорі збира.
Промінчик бадьорий
Нанюхав заварену каву,
Заглянув у шибку:
– Вже ранок, вставати пора!
Пісні горобині
У листі ще сонних акацій
Гул міста поглинув
І нагло в свідомість засів.
Авто розбудили
Мелодії сигналізацій
Та гавкіт ранковий
Голодних знедолених псів.
Липневий світанок
Готує нам тур на екватор
Дратує мотивом
Гарячих, як сонце, октав.
Враз виплюнув струмінь
Потужних вітрів вентилятор,
В нічний супермаркет
Свіжіший потік засмоктав.
Із бару навпроти
Виходять веселі клієнти,
Гуртом на зупинці
Горлають пісні залюбки.
Заварена кава
Дарує натхнення моменти,
А муза ласкава
Несе світанкові рядки!