26.10.2020 11:43
для всіх
264
    
  4 | 5  
 © Анатолій Костенюк

Осінь

Осінь
«Власна лампада гасне,
нічка вже за вікном ...
Все вже мені невчасно,
вмерла я вже давно!»
Надія Теффі

У ковідом незайнятому лісі

поліським партизаном я живу,

не знаючи, що робиться у місті,

красу природи пестячи живу.


У темній хвої, золотому листі

я осені призначив рандеву

та бачу, як мазки її барвисті

лягають на небесну синяву.


Цей аромат печального зів`яння,

мов з жінкою коханою прощання,

залишиться у пам`яті моїй.


Так у каплиці світле колихання

всміхнеться над лампадкою востаннє 

та згасне у хмаринці запашній.

26.10.2020р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2020 20:40  Серго Сокольник => © 

О, респект)

 26.10.2020 21:18  Каранда Галина => © 

Добре, що в вашому лісі ковіду немає, а інтернет таки є!))
Жартую. Люблю такі вірші - з прив`язкою до сьогодення.

 26.10.2020 14:47  Борис Костинський => © 

Надзвичайно красиво та майстерно!

 26.10.2020 11:32  Панін Олександр Мико... => © 

Сумно, але треба сподіватись...