05.11.2020 06:32
© Тетяна Чорновіл
Мурашина оселя
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Під пеньком дрібні мурахи,
Зводили собі оселю
Із міцної глини стелю
Здійняли не для розваги.
В земляних тунелях зводи
Мали отвори створити,
В них знадвору легко рити
Ледь помітні лази-входи.
Стелі міцно нависали,
Відділяли спальні нори,
Для провізії комори
І місткі дитячі зали,
Тронна зала для цариці –
Тут затишно і не тісно,
А до входів ближче, звісно –
З охороною світлиці.
Як мурашник спорудили,
Ще сипнули зверху хвої,
Кущик м’яти лугової
І дзвіночки посадили.
Берегли та шанували
Мухоморів, як оздобу:
Острах дятловому дзьобу
Й від кротової навали.
У мурах оселя славна –
Спромоглися збудувати,
Разом дружно працювати
Ці комашки вмілі здавна.
А як жовклий лист ліщини
Враз навіє прохолоду
Між червоні кульки глоду –
Знов для праці є причини.
Бо зима холодна скоро –
Утеплитись треба часу
І в комори вщерть запасу
Наносити в щедру пору:
Ягід частки смаковиті,
Чебрецю хрумкі стеблини…
Ще зліпити кульки з глини –
Входи-виходи забити.
Тут запасів – аж до стелі,
Хай хоч дощ чи сніг глибокий,
Не поруш затишний спокій
Мурашиної оселі.
