І сонце зазирне у душу

Побіля сонця хмара-бригантина 

розправила вітрила, легкокрила,  

і кличе сонце спати, мов дитину,  

за синє море в затишну хатину… 

Йому там заспіває колискову,  

закутає в м’яку, легку перину,  

і з мудрим Богом поведе розмову,  

до ранку з сонцем разом відпочине… 

Але туман, немов підступний ворог,  

закрив рожеву хмару й синє море,  

у темряві довкілля б’є на сполох,  

та вранці знову день відкриє штори… 

І сонце зазирне промінням в душу,  

розвіє смуток і нічні тривоги - 

я вірити у світле завтра мушу,  

і до кінця пройти життя дороги… 

#Ольга_Шнуренко 

м. Київ,