30.11.2020 07:35

для всіх

80

1 | 1

 © Тетяна Чорновіл

Пісенька рудої нориці

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Я лісова руда нориця, 

Гризуча й спритна у житті, 

А миша не моя сестриця, 

Рідня лиш дальня по хвості.

Ще маю родича одного, 

Що зветься коротко – хом’як, 

Та й писку привітань від нього

Не дочекаюся ніяк.

Нору я славну збудувала

Під глоду гілкою в горбку, 

Насіння бур’янцю надбала, 

Коріння в’язочку хрумку.

Крім того, що пузце напхати, 

Зберу ще шишки про запас

Щоб не приходилось зітхати

В зимовий сніговитий час.

Іще в нору не забариться

Грибок який чи може й два, 

Щоб ситою була нориця, 

Руда красуня лісова.