Прошу - перепрошую
Доречно - недоречно,
а чи достатньо гречно?
Поважно чи статечно -
важливо безперечно.
Прошу - перепрошую,
зла в серці не виношую.
Ще й мило, щиро дякую,
до стелі аж підскакую.
Так вчили нас, виховували,
реалії приховували,
що з дураком чи хамом
не варто бути паном.
Що з бидлом - по-бидляцьки,
з недругом - по-хижацьки.
"Мистецтву" треба вчитись,
за себе заступитись!
Можливо, не погодитесь,
думки будуть розходитись.
Не сперечаюсь, лиш розказую,
життя ось так підказує.
Львів, 15.11.2020
