Стаккато життя
А недосказаного так багато,
в німім мовчанні - глибина;
і ритм думок - чітке стаккато
вкриває щільна пелена.
І незакінченого ще багато,
із часом плинним віч на віч,
роки біжать - штрихи стаккато:
короткий день, коротка ніч.
Невиплаканого теж багато,
сховався в сумі тупий біль
і в серце б`є різким стаккато,
і сипле в рану дрібну сіль.
Та й недосміяного є багато,
в краплинах сліз не лиш журба,
життя звучить дзвінким стаккато -
омріяних надій нова доба.
Львів, 21.12.2020