з рубрики / циклу «Антропогенний вплив»
Споглядаю сторінки доріг
через прозорий глянець лобового скла,
перегорнувши черговий поріг
починається нова глава.
Абзацами простяглася країна,
реченнями із заходу на схід,
і ніби вільна як дика тварина,
а на паркані колючий дріт.
Середня густина населення
сто чоловік на маршрутку,
вимерлі села, кладовища перенаселені,
броньовані двері на домовинах і будках.
пропливають ландшафти довкола,
залисини лісу і зморшки полів,
трансгени ставим до столу,
мясо-молочні продукти із порошків.
Якісного немає навіть г...на,
і мабуть дарма я відповідь шукаю,
ось така от у мене сумна
географія рідного краю
