26.12.2020 20:14
for all
29 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Мій ангел...

Мій ангел спить… Тихенько… Не збудіте…

Стомився, бідолаха – на плечі заснув…

Йому б летіти… в небесах летіти!!!

А він мене у крила загорнув!!!


Тривожний сон… Здригається щомиті…

Вести мене життям – то важкий труд.

Отак і йдем удвох по білім світі, 

Повз сто спокус і тисячі облуд.


Як морок ночі холодом завіє, 

Морозним птахом в душу залетить, 

Мене спасе і душу відігріє

Хто на плечі у мене нині спить…


А сам втомився… хай же подрімає –

І я спинюсь – не сила підвести.

Бо завтра новий день на нас чекає –

Хреста удвох все ж веселіш нести.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись