Зимовий каприз
з рубрики / циклу «Вірші до Свят»
Зранку мигичить дощ, мерзне промокла імла.
В зимних обіймах площ сонця бракує й тепла...
Чаша вже повна сліз – зникла і радість, і сміх.
Січень малює ескіз – синню капіжить зі стріх…
Знов на очах вуаль, дощ, як зимовий каприз,
тихо мовчить печаль, краплі цілують карниз...
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,
