Про тьму тьмущу і перемогу над нею
Мені наснилась тьмуща тьма -
З очей моїх вона сочилась...
Живого духу в ній нема:
"Працює" нишком вража сила!
І перехожі йшли кудись,
Не розбираючи дороги...
А ліхтарі? Поцупив біс!
Усі світильники - од Бога!
Хтось серце вирвав, душу вбив,
І ти не міг розкрити рота...
Чом вогник жоден не світив? -
Знав Сатана свою роботу!
В тім мороці біліло щось -
чиясь душа, що не злякалась...
Вона - мов дикий вільний лось -
Крізь буреломи продиралась.
Насилу розрізняла Путь,
Але - трималася щосили...
Була живою, наче ртуть
Душа людська,
що не скорилась!
Беззуба й немічна пітьма
Даремно душеньку терзала! -
Заграє скоро вже сурма,
Світанок - скоро... Вирве жало!
Ще зійде сонечко ясне,
Засяє барвами Природа -
й відьомська нічка промине,
й олжа потоне, мов колода.
_______________________
Біснуйся, темінь темная,
Іде орда таємная...
Пролізла у шпарину
Страху і глупотИни...
Накинула на розум
Невігластво і сльози...
Пиху й дурні прокльони,
І темні забобони.
Вилазить ВСЕ - без м а с о к,
Все видно - без прикраси!
Біснуйтесь, біснуваті...
Пора вас вимітати -
Мов тарганів поганих,
Що плодять ситі й п`яні.
У хаті - лад навести...
ПОРА У НІЙ ПІДМЕСТИ.
Усіх, хто при кориті,
Давно пора судити!
А їхніх л я л ь к о в о д і в -
Під суд чеснИх народів!
Управ, великий Боже,
Най Правда переможе...
На упирів кривавих
Ще знайдеться управа!
Нехай нахабну темінь
Зрубають сталь і кремінь -
Скарби душі людської,
Що Божою рукою
Колись були дані -
Мов кулі на війні! -
НЕ ВІДДАВАЙ НІКОМУ.
І - крапку став...
Не кому.
