20.01.2021 07:26

для всіх

141

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Ведмідь і бурундук

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Віршований український варіант нівхської народної казки

Прокинувся ведмідь зарані трохи:

В снігу земля, та й вітер ще холодний.

Тож харч здобути ще немає змоги –

Побрів з барлогу, хмурий та голодний.

Йде навпростець, чагарники ламає

Аж чує – щось під пнем шкребеться наче

Агов! Живий тут є хто чи немає?! –

Ревнув і розхитав той пень добряче.

Рудий звірок враз вигулькнув на холод:

Я бурундук. Чого ревеш так, діду?

А я ведмідь! Мене замучив голод!

Нема чогось у тебе для обіду?

Метнувся бурундук під пень знадвору, 

З пучком солодких корінців вернувся.

Ведмідь їх згриз, зморивши голод скоро, 

Враз подобрів і сито посміхнувся:

– О, бурундуче, друже рудуватий

Тобі я вдячний за смачні гостинці

Які змогли мій голод втамувати!

Й звірка погладив кігтями по спинці.

На пні ще трохи бурундук посидів, 

Та й знов під корінь шаснув з переляку.

З тих пір на спинці від ведмежих кігтів

П’ять темних смужок має, як відзнаку.

Нівхи – один з корінних народів Російської Федерації, самоназва – нівхгу (людина). Сусідні народності називають їх ще – гіляха, гільями. Росіяни подекуди спростили назву і до 1930 року надавали цій назві форму «гіляки». Тож частина старих нівхів називають себе гіляками й донині. Ця народність відноситься до північноазійської групи монголоїдної раси палеоазійців.

Нівхи розселені в північній частині острова Сахалін і в басейні річки Тим (російською Тимь), десь біля 2 тисяч осіб і на Нижньому Амурі 2386 осіб. За переписом населення у 2002 році чисельність нівхів зросла до 5, 2 тисяч.

Народність спілкується нівхською мовою, яка має два діалекти – східно-сахалінський і амурський. Поширена також державна російська мова. Писемність створена в 1932 році і була основана на латинському алфавіті. На кирилицю змогли перевести тільки в 1953 році.

Нівхські казки, як і казки інших народів півночі, створені на основі народних переказів, подій та природних явищ. У багатьох казках головними героями виступають звірі та птахи, які співіснують з людьми.

Казка «Ведмідь і бурундук» є в декількох варіантах, які різняться один від одного поясненням причини, чому ведмідь «погладив» бурундука кігтями по спинці, в результаті чого звірок і дотепер має 5 темних смужок на рудому кожушку. Один з варіантів казки представлений тут у віршованому вигляді.