25.01.2021 05:31

для всіх

135

1 | 1

 © Тетяна Чорновіл

Ведмідь і лисиця

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Віршований український варіант нанайської казки

Як тільки сніг з землі зійшов весною,

Ведмідь голодний виповз із барлогу.

Тайговою скитався глушиною,

Щоб щось піймати в пащу мати змогу.

Коло озерця з талою водою

Присів на бережку перепочити,

Охляв од голоднечі самотою,

Тож вирішив хоч горло промочити.

А як низенько нахилився пити,

Наглядів карася на мілководді.

Спромігся швидко лапами схопити,

Та вислизнув карась, піймати годі.

Аж тут лисиця звідкись нагодилась.

Для хитрощів шукаючи наснаги,

Враз усміхом облесним засвітилась.

– Купаєшся? – спитала в бідолахи.

Ведмідь ревнув: – Яке купання в холод?!

Задля розваги не змочився б зроду!

Зі сну нестерпно дошкуляє голод,

Карась же щойно вислизнув у воду!

– Лап не мочи, – лисиця хитро радить,

– Бо ще підхопиш зопалу застуду.

Озерце краще випий – пуза хватить!

Я ж карася на двох із дна добуду.

Зрадів Ведмідь, на бережку вмостився,

Хотів озерце випити з наскоку,

Й ковтати воду швидко заходився.

Лисиця тільки приглядала збоку.

Коли ж озерце аж до дна зміліло,

Що й карася у мулі стало видно,

Зубами рибу захопила вміло,

Лиш на ведмедя зиркнула єхидно,

І здиміла. Хотів ведмідь догнати,

Та вже вода з горлянки стала литись.

Тепер хіба надалі буде знати,

Як здобиччю з лисицею ділитись.

_

Не́нці (самоназва ненэця і/або хасова; застаріла російська назва юраки, самоєди) — самодійський народ на півночі Євразії (Росія).

Ненці населяють узбережжя Північного Льодовитого океану від Кольського півострова до Таймиру.

На етнічних землях ненців у Росії функціонують дві національні адміністративні одиниці — Ненецький автономний округ (у складі Архангельської області і Ямало-Ненецький автономний округ (у складі Тюменської області), раніше функціонував ще розформований у 2006 році Долгано-Ненецький а.о.

Ненці є найчисельнішим з-поміж корінних народів Півночі Росії.

У ненців зберігаються залишки епосу: традиційні свята, музика, танці та інші фольклорні жанри, зокрема казки. В казках звірі та інші тварини співіснують між собою та з людьми. З казок можна дізнатися про побут і спосіб проживання в холодному північному краї, а також осягнути мудрість, якою народ ділиться з читачем чи то слухачем.