31.01.2021 21:58
for all
16 views
    
rating - | no usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Сніг падає...

Сніг падає на землю холодно-зимно,  

Залітаючи мені в душу. 

Дивлюся на щастя твоїми очима,  

Забуваючи все, що мушу. 


Білий місяць-рогач начепив на роги 

Зорі ясні чи, може, сніжинки... 

Ніч наплутала чорне небо і білі дороги... 

А між них білі лебеді-балеринки... 



Ми з тобою танцюємо з долею... 

Ми з тобою в морознім всесвіті... 

Стану в полі тобі тополею - 

Над якою танцюють лебеді... 



Розростуся морозними квітами,  

По шибках зледенілих долонь... 

Попід ноги впаду самоцвітами... 

Замотаю у ковдру безсонь... 



Бо дивлюся твоїми очима,  

Плачу ними, за це і плачу... 

Як сніжинка, неповторна-єдина... 

На долоню тобі залечу. 

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись