Сніг падає...
Сніг падає на землю холодно-зимно,
Залітаючи мені в душу.
Дивлюся на щастя твоїми очима,
Забуваючи все, що мушу.
Білий місяць-рогач начепив на роги
Зорі ясні чи, може, сніжинки...
Ніч наплутала чорне небо і білі дороги...
А між них білі лебеді-балеринки...
Ми з тобою танцюємо з долею...
Ми з тобою в морознім всесвіті...
Стану в полі тобі тополею -
Над якою танцюють лебеді...
Розростуся морозними квітами,
По шибках зледенілих долонь...
Попід ноги впаду самоцвітами...
Замотаю у ковдру безсонь...
Бо дивлюся твоїми очима,
Плачу ними, за це і плачу...
Як сніжинка, неповторна-єдина...
На долоню тобі залечу.